Лекція № 6. л/с “Вигодовування грудної дитини та харчування дітей старшого віку”

План  лекції:

1. Основні принципи вигодовування.

2. Грудне вигодовування.

3. Штучне вигодовування.

4. Змішане вигодовування.

5. Харчування дітей віком після року

  1. Згідно даних ВООЗ прийнята наступна термінологія по відношенню до природного вигодовування:

– ”Виключене ГрВ” – вигодовування тільки грудним молоком з                         моменту народження як безпосередньо з грудей, так і зцідженим                        молоком. Використовуються тільки лікувальні форми вітамінів та                       мінеральних солей ( за показаннями).

–  “Переважне ГрВ” – те ж саме, але  можливо використання води,                  фруктового  соку, а також густого прикорму не більше ніж 30 мл  на  добу  ( за рахунок овочевого або фруктового  пюре).

–  “Доповнене” вигодовування – жіноче молоко плюс адаптовані                       молочні суміші більш ніж 100 мл регулярно або густі прикорми  більше 30 г регулярно, або паралельне їх використання.

–  “Вигодовування із пляшки” – визначає тільки техніку годування з                   пляшечки через соску будь – якою харчовою сумішшю або зцідженим  грудним молоком.

–  Штучне вигодовування – харчування з пляшечки замінниками   жіночого молока, незалежно від наявності або відсутності  прикорму. 

Принципи успішного грудного вигодовування ВООЗ та ЮНІСЕФ

Кожному закладу, який надає рододопоміжні послуги і здійснює нагляд за новонародженими, належить:

  1. Мати зафіксовану в письмовому вигляді політику у відношенні практики грудного вигодовування і регулярно доводити її до відома всього медико – санітарного персоналу.
  2. Навчати весь медико – санітарний персонал необхідним навичкам для здійснення цієї політики.
  3. Інформувати всіх вагітних жінок про переваги і методи грудного вигодовування.
  4. Допомагати матерям починати грудне вигодовування протягом перших 30 хвилин після пологів.
  5. Показувати матерям як годувати грудьми і як зберегти лактацію, навіть, якщо вони повинні бути відокремлені від своїх дітей.
  6. Не давати новонародженим ніякої іншої їжі або пиття окрім грудного молока, за виключенням випадків медичних показань.
  7. Практикувати цілодобове спільне розміщення матері та новонародженого в одній палаті.
  8. Заохочувати грудне вигодовування за вимогою дитини.
  9. Не давати новонародженим, які знаходяться на грудному вигодовуванні, ніяких штучних засобів (імітуючих груди або заспокоюючих).
  10. Заохочувати створення груп підтримки грудного вигодовування і направляти матерів у ці групи після виписки із лікарні або клініки.

Згідно наказу № 540 від 04.08.2006 року «Про затвердження принципів підтримки грудного вигодовування, критеріїв та порядку оцінки закладу охорони здоров’я на відповідність статусу «Лікарня доброзичлива до дитини»  прийняті принципи підтримки грудного вигодовування:

1. Наявність плану дій (політики) щодо підтримки грудного вигодовування і регулярне доведення його положень до відома усіх медичних працівників закладу, вагітних, матерів та членів їх родини.

2. Систематичне навчання медичного персоналу щодо впровадження Політики (плану дій) підтримки грудного вигодовування.

3. Впровадження в практику сучасних методів підготовки сім’ї до народження дитини. Інформування та навчання вагітних, матерів та членів їх родин щодо переваг та методів грудного вигодовування.

4. Допомога матерям успішно розпочати раннє грудне вигодовування.

5. Навчання вагітних, матерів та членів їх родини як годувати грудьми та як зберегти лактацію в складних ситуаціях, в тому числі якщо вони тимчасово відокремлені від своїх дітей.

6.Підтримка виключно грудного вигодовування до шестимісячного віку дитини за винятком випадків, зумовлених медичними та соціальними показаннями, і продовження грудного вигодовування до 1 року і більше із своєчасним введенням пригодовування.

7. Забезпечення цілодобового спільного перебування матерів з дітьми та участі матері  (членів родини) у здійсненні догляду за дитиною.

8. Заохочення матерів  до грудного вигодовування за вимогою дитини за відсутності медичних протипоказань.

9. Відмова від використання у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, сосок, пустушок чи інших середників, які імітують материнські груди.

10. Створення груп підтримки грудного вигодовування і направлення до них матерів.

11. Дотримання Міжнародного зведення правил збуту замінників грудного молока.

ВИТЯГ

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОГО ДОГЛЯДУ ЗА ЗДОРОВОЮ ДИТИНОЮ ВІКОМ ДО 3 РОКІВ (Наказ МОЗ України № 149 від 20.03.2008 р.)

РАЦІОНАЛЬНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ТА ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВІКОМ ДО 3 РОКІВ

3.1.Загальні положення

Материнське молоко – єдиний ідеальний продукт харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6 місяців життя. Воно містить не тільки всі необхідні для дитини поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів та біологічно активних речовин.
      Найкращим видом вигодовування дитини віком до 6 місяців є виключно грудне вигодовування .

Виключно грудне вигодовування – це вигодовування грудним молоком, без застосування в раціоні дитини іншої їжі та/або рідини.
Грудне вигодовування дитини необхідно починати протягом першої години після народження і продовжувати до 1 року, а при можливості і довше.
Переваги грудного вигодовування для здоров’я:
1) дитини
Діти на грудному вигодовуванні рідше хворіють на інфекційні та алергійні хвороби, мають менший ризик розвитку отиту, діареї, синдрому раптової смерті та у старшому віці бронхіальної астми, ожиріння, мають кращі показники розумового розвитку.
2) матері
Жінка, яка годує дитину груддю має менший ризик захворіти на злоякісні хвороби (рак молочної залози та яєчників).
В домашніх умовах, як і в пологовому будинку, необхідно рекомендувати матері дотримуватись вільного вигодовування «за вимогою дитини», тобто такого годування, при якому дитина сама визначає кількість та тривалість годувань залежно від індивідуальної потреби (без обмеження з боку матері). Просте правило для встановлення частоти годувань – годувати, коли дитина зголодніє: дитина повертає голову до матері, смокче свою руку. Плач дитини не завжди та не лише є ознакою голоду.
У віці 6 місяців необхідно ввести прикорм з особливою увагою до забезпечення потреб дитини у залізі і разом з тим продовжувати вигодовувати грудне вигодовування .


3.2. Вигодовування дитини віком до 6 місяців
3.2.1. Загальні положення.
Дитина віком до 6 місяців повинна отримувати тільки грудне молоко, немає фізіологічної потреби у введенні в її раціон додаткової рідини у вигляді води, чаїв (чорного, зеленого або трав’яного), соків, відварів тощо .
Грудне молоко містить близько 90% води, що повністю задовольняє потреби дитини в рідині. Введення додаткової рідини підвищує ризик гострих кишкових інфекцій, зменшує потребу у грудному молоці та тривалість грудного вигодовування.
Основні правила успішного грудного вигодовування

  1. Прикладання дитини до грудей матері протягом першої години життя при відсутності протипоказань.
  2. Цілодобове спільне перебування матері з дитиною.
  3. Правильне прикладання дитини до грудей матері.
  4. Грудне вигодовування за вимогою дитини в тому числі вночі.
  5. Не давати дитині до 6 місяців ніяких інших продуктів і рідини, за виключенням випадків, зумовлених медичними показаннями.
  6. Не використовувати соски, пустушки.
  7. Виключно грудне вигодовування до 6 місяців.
  8. Обов’язкове введення адекватного прикорму з 6 місяців.
  9. Продовження грудного вигодовування до 1 року а при можливості і довше.

Достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока:

  1. прибавка у масі менше 500 г за місяць;
  2. сечовиділення дитини менше 6 разів на день, сеча жовта концентрована з різким запахом.
  3. Вікові періоди, коли дитина може потребувати більше грудного молока:

А) 3 тижні;

      Б) 6 тижнів;

      В) 3 місяці.

Це зумовлено інтенсивним ростом дитини у ці вікові періоди, що потребує частішого прикладання до грудей і не повинно бути причиною введення в раціон дитини молочних сумішей.
       У період вигодовування грудьми у матері можливе виникнення лактаційних кризів. Це тимчасове зменшення кількості молока без видимих причин, яке продовжується в середньому 3-4 дні і має зворотній характер. Необхідно інформувати матір про можливість виникнення таких кризів, що може бути причиною тимчасового зниження кількості молока. В цей період матері необхідна психоемоційна підтримка та відпочинок.
       3.3. Вигодовування та харчування дитини віком 6-12 місяців

3.3.1. Загальні положення

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів (прикорму). Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.
Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя.
Перед введенням прикорму потрібно впевнитись у готовності дитини до цього.

Ознаки готовності дитини до введення прикорму:

  1. тримає голову;
  2. сидить практично без підтримки ( в стільчику для годування);
  3. відкриває рот, коли підносять ложку з їдою;
  4. відвертається від ложки з їдою, коли не голодна;
  5. закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує.

3.3.2. Правила введення прикорму

  1. Введення прикорму повинно бути процесом введення продуктів харчування із поступовою зміною  їх консистенції, смаку, запаху і зовнішнього вигляду, при одночасному продовженні грудного вигодовування.
  2. Треба впевнитись, що дитина готова до введення прикорму.
  3. Прикорм треба давати, коли дитина активна і голодна, краще під час сніданку або обіду разом з іншими членами сім’ї.
  4. Прикорм дається після нетривалого годування грудьми (у разі штучного вигодовування – невеликої кількості молочної суміші).
  5. Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, в зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику.
  6. Прикорм необхідно давати з ложки.
  7. Прикорм треба починати давати дитині, поклавши невелику кількість їжі на кінчик чайної ложки. Ложку тримати так, щоб дитина її бачила. Потім торкнутися ложкою до губ дитини, щоб частина продукту залишилася у неї на губах. І лише коли дитина відкриє рот, покласти ложку з їжею на середину язика, тоді дитина легко її проковтне.
  8. Кожен продукт прикорму вводиться, починаючи з 1 чайної ложки і збільшуючи поступово, за 5-7 днів до повної порції, розділивши її на 2 годування. Дитина сама покаже, що наїлася, відвернувши голову, відштовхуючи ложку, або не відкриваючи рот.
  9. Щоразу, після того, як дитина отримала прикорм, доцільно прикладати її до грудей. Це допоможе зберегти лактацію, а дитина почуватиме себе задоволеною.
  10. У разі відмови дитини від прикорму, не треба годувати її примусово, так як дитина може відмовитися взагалі від усіх інших продуктів. Можна запропонувати інший продукт (іншого смаку та/або консистенції), або той самий, але в інший день. Під час годування необхідно, щоб мати спілкувалася з дитиною.
  11. Кожний наступний новий продукт прикорму повинен складатися з одного інгредієнту і даватися дитині впродовж не менше 5 днів, лише після цього можна давати змішаний прикорм із цих продуктів. Це дасть можливість визначитись щодо причини харчової алергії у разі її виникнення.
  12. Для полегшення звикання дитини до нових продуктів рекомендується добавляти в продукти прикорму грудне молоко.
  13. Прикорм повинен бути свіжо приготовленим, мати ніжну гомогенну консистенцію, від вершковоподібної до сметаноподібної (відповідно до віку), остудженою до температури тіла (36-37°С).
  14. Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6 місяців обов’язково вводяться продукти прикорму, які містять залізо (м’ясо, потім печінка, яєчний жовток, риба).
  15. Не рекомендовано вживання ніяких видів чаю та кави дітям до 2 років, так як ці напої перешкоджають процесу всмоктування заліза.
  16. Не слід давати цільне не розведене коров’яче молоко дітям до 9 місяців (фактор розвитку залізодефіцитної анемії).
  17. Цільне молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9-12 місяців.
  18. В період введення прикорму не слід добавляти в продукти прикорму сіль, спеції.
  19. У разі появи ознак поганої переносимості продукту прикорму (порушення функції системи травлення, алергічні реакції чи ін.) слід припинити введення даного продукту прикорму і ввести інший.

3.3.3. Продукти прикорму

Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині у віці 6 місяців, можуть бути каші (перевагу надавати крупам, які не містять глютену (гречка, рис, кукурудза), овочеве або фруктове пюре. Частота введення цих продуктів повинна бути 1-2 рази на день, з поступовим збільшенням об’єму порції.
Важливо, щоб дитина у віці 6 місяців почала отримувати прикорм з підвищеним вмістом заліза.

Продукти прикорму з підвищеним вмістом заліза:

  1. каші, промислового виробництва, збагачені залізом;
  2. м’ясо;
  3. риба;
  4. яєчний жовток;
  5. добре проварені бобові (квасоля, горох).
  6. Каші
  7. Починати треба з каші, яка містить одну крупу, доцільно з підвищеним вмістом заліза (наприклад з рисової або гречаної каші). Потім вводити каші з інших круп (кукурудзяну, вівсяну).
  8. Змішані каші з декількома крупами треба вводити тільки після того, як дитина уже отримувала каші з кожною крупою окремо.
  9. Каші можна розводити грудним молоком.
  10. Для приготування каші можна використовувати молочну суміш або розведене коров’яче молоко.

Овочі та фрукти

  1. Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов’язково стосується усіх дітей.
  2. Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати.
  3. Починати треба з негострих на смак овочів (кабачки, гарбуз, картопля, капуста, патисони) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи).
  4. Овочеве/фруктове пюре, як низькобілкову страву прикорму, дають не більше, ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м’який сир, м’ясо).
  5. Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти кусочками.

Соки та інші напої

  1. Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком. З 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати воду. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду.
  2. Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати у невеликій кількості (80-100 мл у віці до 1 року), пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та добавляти цукор.
  3. Починаючи з 6 місяців необхідно допомагати дитині вчитися пити з чашки.

Молочні продукти

  1. Рекомендовано давати дитині м’який сир (з 6 місяців).
  2. Не слід давати дитині цільне нерозведене коров’яче або козяче молоко до 9-ти місячного віку, а краще до 1 року. Розведене коров’яче молоко можна використовувати для приготування страв прикорму.
  3. Не рекомендується вигодовування дитини виключно козячим молоком, зокрема через ризик виникнення фолієводефіцитної анемії.

3.3.4. Частота введення прикорму

Дитина віком до 8 місяців повинна отримувати прикорм 3 рази на день, у віці 9-11 місяців 4 рази на день. У віці 1 рік дитина повинна отримувати різноманітний прикорм з кожної групи продуктів, вміти пити з чашки.

Особливості вигодовування дитини віком 9-12 місяців

  1. 1) Грудне молоко залишається найважливішим продуктом харчування для дитини. Навіть після повного введення прикорму доцільно годувати дитину грудним молоком після їди.
    2) Якщо дитина зголодніла, треба дати їй грудне молоко (молочну суміш у разі штучного вигодовування) за бажанням дитини, а не за графіком.
    3) Продукти прикорму (м’які відварені овочі та фрукти, спілі м’які фрукти, добре відварене ніжне м’ясо та рибу) доцільно давати у вигляді маленьких кусочків, які легко ковтати.

3.Штучне та змішане вигодовування

Оптимальним методом вигодовування дитини є грудне молоко. В деяких випадках, коли неможливо вигодування грудним молоком, дитина повинна отримувати повноцінне для свого віку харчування. В таких випадках дитина вигодовується адаптованою сумішшю. Необхідно проконсультувати батьків, як безпечно приготувати суміш та правильно її зберігати (не використовувати суміш, якщо минуло понад 40 хвилин із моменту її приготування).
Режим харчування при вигодовуванні сумішшю залишається вільним.
Введення продуктів та страв прикорму у дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, адаптованими молочними сумішами, не відрізняється від аналогічних у дітей з грудним вигодовуванням.
При змішаному вигодовуванні догодовувати сумішшю необхідно з ложечки і тільки після прикладання дитини до обох грудей.
Кількість молочної суміші у значній мірі залежить від маси тіла дитини. Необхідно пам’ятати, що кількість їжі, яка використовується на одне годування, не завжди однакова впродовж дня.
Орієнтовний добовий об’єм їжі, якщо маса тіла малюка відповідає середній віковій нормі можна визначити за допомогою таблиці.

Таблиця 2 Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців

Вік дитиниДобовий об’єм їжі, мл
Від народження до 10 дня70-80 х день життя новонародженого
Від 10 днів до 2 місяців1/5 маси тіла
Від 2 до 4 місяців1/6 маси тіла
Від 4 до 6 місяців1/7 маси тіла
Від 6 до 12 місяців1/8 – 1/9 маси тіла

Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя*

Продукти і страви прикормуТермін вве-
дення місяці
Об‘єм залежно від віку дитини
6 міс.7 міс.8 міс.9 міс.10-12 міс.
Сік (фруктовий, ягідний,  овочевий), мл630-5050-7050-7080100
Фруктове пюре, мл640-5050-7050-708090-100
Овочеве пюре, г650-100150170180200
Молочно-круп‘яна каша, г6 – 750-100100-150150180200
Молочно-злакова каша, г7 -8
Кисло-молочні продукти, мл8 – 950-100100-150150-200
Сир, г6,5 – 7,55-2510-30303050
Яєчний жовток, шт.7,0 – 7,51/8 – ¼¼-1/21/2½-1
М‘ясне пюре, г6,5 – 7,05-3030505050-60
Рибне пюре, г8 -1010-2030-5050-60
Олія, г6½ ч.л½ ч.л.1ч.л.1ч.л.1ч.л.
Вершкове масло, г6 –7½ ч.л.½ ч.л1ч.л.1 ч.л.1ч.л.
Хліб пшеничний, г8 – 95510

*В таблиці вказані орієнтовні терміни введення прикорму та його кількість. Тому кількість запропонованої їжі повинна ґрунтуватись на принципах активного годування: годувати повільно та терпляче, заохочуючи дитину, силою не заставляти їсти.

Необхідну добову кількість молока для дитини можна визначити за допомогою декілька способів:

1.Кількісний (об’ємний) метод – кількість молока  на добу повинно складати для дитини:

2 тижня – 2 міс – 1/5 маси тіла

2 міс – 4 міс – 1 /6 маси тіла

4 міс – 6 міс – 1/7 маси  тіла

6 міс – 9 міс – 1/8 маси тіла

9 міс – 12 міс – 1/9 маси тіла

2.Калорійний (енергетичний ) метод – враховується потреба дитини в основних інгредієнтах їжі на 1 кг маси тіла

1-3 міс – 125 ккал/кг

3-6 міс – 120 ккал/кг

6-9 міс – 115 ккал/кг

9-12 міс – 110 ккал/кг

3.До 10 днів життя використовується формула Фінкельштейна:

Мнар менше 3200 г – ДКІ = 70 х  п        Мнар більше 3200 г—ДКІ  = 80 х  п

Об’єм їжі на добу не повинен перевищувати 1000 мл

                      ДКІ

РКІ = ————————-

            Кількість годувань

Формула Зайцевої 

2 %   МАСИ ТІЛА   Х    КІЛЬКІСТЬ ДНІВ ЖИТТЯ    (ДОНОШЕНІ)

1%  МАСИ ТІЛА     Х    КІЛЬКІСТЬ ДНІВ ЖИТТЯ    (НЕДОНОШЕНІ)

Гіпогалактія – знижена секреторна здатність молочних залоз.

Вона може бути ранньою  (первинною), що виникає відразу після пологів, або пізньою (вторинною), що виникає в більш пізні строки.

Причини  первинної гіпогалактії – токсикози вагітності ,  оперативні втручання під час пологів, кровотечі, гормональна стимуляція пологів.

Причини вторинної гіпогалактії  – пізне прикладання дитини до грудей,  порушення техніки годування, перевтомлення, психічні травми.

Профілактика полягає   в ранньому прикладанні дитини до груді, дотриманні техніки зцідження молока і режиму матері, режиму годування дитини.

Лікування : призначається повноцінне харчування, спокій матері, дотримування режиму, тепле коров’яче молоко за 20 хв перед кожним годуванням ( до 1 л на добу), грецькі горіхи, нікотинова кислота, апілак, пролактін, токоферол, лактоцен (ін’єкції),  фітотерапія.

3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років

3.4.1.Загальні положення

Діти віком старше року можуть вживати їжу, яку їдять дорослі із сімейного столу. Рекомендоване число годувань для дитини складає не менше 5-ти разів на день – три основних та два додаткових прийоми.

Основні принципи здорового харчування дитини віком 1-3 роки

  • Продовжувати грудне вигодовування і на другому році життя.
  • Раціон харчування дитини повинен бути різноманітний, щоденно повинен містити свіжі овочі та фрукти.
  • Рекомендовано нежирні сорти м’яса, риби, печінка, яйця.
  • Страви повинні бути м’якими, кашоподібної гомогенної консистенції у вигляді пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно порізані. З появою корінних зубів у дітей, їжа за консистенцією може бути такою, як у дорослих.
  • До 2-х річного віку в раціоні харчування дитини молоко та молочні продукти повинні бути звичайної жирності (3,2% або 3,5%), а для дітей старше 2 років рекомендовані молоко та молочні продукти зі зниженим вмістом жиру. Використовують в раціоні кисломолочні продукти.
  • Для профілактики йододефіцитних станів, при приготуванні їжі, слід використовувати йодовану сіль.

Їжа повинна піддаватися ретельній кулінарній обробці і даватись дитині, не пізніше, ніж через 30 хвилин після приготування.

5.Правильна організація харчування дітей, старших за 1 рік, відіграє важливу роль. Інтенсивність росту дітей двох , трьох років життя навіть вища, ніж в  останній квартал першого року життя.  Енергетичні витрати зростають у зв’язку із збільшенням рухливості дітей. Тому харчування в цьому віці повинно бути повноцінним, раціональним.

          Організуючі харчування дітей 1 – 3 років, необхідно використовувати широкий асортимент продуктів. Дітям слід давати більш густу їжу. Треба стежити за правильною кулінарною обробкою з метою збереження біологічної та харчової цінності, суворо дотримуватися об’єму приготовлених страв. Їжа має бути не тільки смачною, а й приємною на вигляд та за запахом.

          Кратність годувань у цьому віці повинна становити 5 – 4 рази на день , розподіл за енергетичною цінністю такий: сніданок – 25%, обід – 35 – 40%, полуденок – 10%, вечеря – 20 – 25%.  Не менш 65 – 70 % спожитих білків має бути тваринного походження.

         До раціону дитячого харчування треба включати продукти, багаті на білок (м’ясо, риба, молоко, сир, яйця, бобові). В основному використовують  яловичину, куряче м’ясо, субпродукти. М’ясо іноді можна замінити рибою, сиром, яйцями. 

         У першій половині дня раціональніше призначати м’ясні продукти, в кінці дня – молочні. Молоко – найбільш засвоюваний високопоживний продукт, тому щодня його потрібно не менш як 500 мл. Кисле молоко краще давати у другій половині дня, не заміняти його м’ясом. Яйця можна призначати через день, у старших дітей – щодня. Рослинні білки, що містяться у хлібі, крупах, овочах, становлять близько 25 – 30% раціону. Хліб дають не тільки білий, але й чорний, як джерело вітамінів групи В. Жири тваринного походження повинні становити не менше 85% раціону. Потрібно вживати вершкове масло, вершки, сметану, які в цьому віці незамінні. Крім того, в харчуванні дітей слід використовувати рослинні олії (соняшникова, оливкова, бавовняна, кукурудзяна) – основні джерела незамінних ненасичених жирних кислот. Вони мають становити 15% усієї кількості жирів.

       Дуже потрібні фрукти, ягоди, різноманітна зелень. Вони не тільки містять вітаміни, мінеральні солі, ферменти, органічні кислоти, а й сприяють завдяки пектиновим речовинам правильному функціонуванню кишок. З фруктами, овочами до організму надходять у достатній кількості мінеральні солі, що сприяє кращому засвоєнню білків, жирів.

        Для поліпшення смакових якостей в їжу потрібно додавати кріп, петрушку, цибулю, салат, трохи часнику. З їжі дітей слід виключити гострі страви, соуси, велику кількість солодощів, прянощів. Не можна давати натуральну каву, шоколад, какао. Надлишкове введення вуглеводів призводить до алергізації організму, зниження опірності.

Раціональне  харчування дітей у дитячих закладах потребує особливої ретельності. Важливо правильно складати меню – розкладку, краще відразу на 7 – 10 днів. Необхідно регулярно визначати енергетичну цінність добового раціону і основних інгредієнтів їжі. Обов’язковою є вітамінізація їжі аскорбіновою кислотою. Домашнє харчування потрібно призначати з урахуванням харчування в дитячому садку. Батьки повинні знати меню на день.

У перерахунку на 1 кг маси тіла норми становлять:

У дітей 1 – 3 років : білки – 4,2 г, жири – 4, вуглеводи – 16 г.

У дітей 3 – 7 років: білки і жири по 3 – 3,5 г, вуглеводи – 12 – 14 г.